1. Зберігаючи спокій і розсудливість, почувши переривчасте звучання сирен, батьки учнів прямують до закладу освіти.

2. Рекомендовано також до рюкзака дитини покласти позначку з інформацією про адресу постійного місця проживання, ваше прізвище та кінцевий пункт евакуації (розташування збірних пунктів евакуації знаходиться у розділі ЦЗ).

3. Заздалегідь перевірте адресу збірного пункту евакуації і час відправлення транспорту або пішохідної колони (відповідно до вашої адреси проживання).

4. Очікувати дітей за парканом школи, потім – рухатися у напрямку пункту евакуації відповідно до вашої адреси проживання.

При загрозі забруднення навколишнього середовища радіоактивними речовинами Вас сповістять за місцем роботи чи проживання органи з питань евакуації, шляхом включення електросирен, що означає сигнал "УВАГА ВСІМ!".

Почувши сигнал – «УВАГА ВСІМ!»:

1. Увімкніть телевізор або радіо;

2. Прослухайте мовне повідомлення про характер загрози та порядок дій;

3. Одягніть ватно-марлеву пов'язку (протипилову захисну маска) та для захисту від опромінення щитовидної залози прийміть препарати йодистого калію, з урахуванням дози: дорослим і дітям старше 2 років по 0,125 г (1/2 табл.) 1 раз на день.

Таблетку подрібнюють і дають з невеликою кількістю солодкого чаю.

4. Упакуйте у герметичні пакети документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів та питної води на 2-3 доби.

ЗБЕРІГАЙТЕ СПОКІЙ!

5. Перш ніж залишити квартиру, не забудьте вимкнути електро-, водо-, та газопостачання.

6 .Надайте допомогу сусідам у разі потреби.

7. Прямуйте на збірний евакуаційний пункт (ЗЕП) за місцем мешкання.

РОЗТАШУВАННЯ ЗБІРНИХ ПУНКТІВ ЕВАКУАЦІЇ

Чи знає кожен із нас, як діяти у разі надзвичайної ситуації? Чи знаєте ви правила, які можуть зберегти ваше життя, життя учнів, студентів та співробітників,  рідних і близьких?  Чи не розгубитеся ви у разі надзвичайної  ситуації, знаючи правила, якщо практично ніколи не тренувалися?

І в суспільстві, і в закладах освіти, і навколо них трапляються надзвичайні ситуації. Саме від умінь та навичок учасників освітнього процесу залежить їхнє життя та здоров’я, а також тих людей, котрі в цей час знаходяться поруч.

Уміння правильно оцінити ситуацію та обрати порядок дій є дуже важливим для кожної людини, а особливо – для працівників закладів освіти. Адже саме вони та їхні дії можуть врятувати як здобувачів освіти, так і самих працівників. 

У закладах освіти передбачене тренування щодо евакуації учасників освітнього процесу не рідше одного разу на пів року та проведення Дня цивільного захисту та Тижня знань з основ безпеки життєдіяльності у закладах професійної (професійно-технічної) та  загальної середньої освіти й Тижнів безпеки дитини у закладах дошкільної освіти. 

На нашу думку, навчальні тренування дуже важливі. Окрім евакуації варто навчати дітей і поведінці порядку дій у різноманітних надзвичайних ситуаціях. 

В інших країнах радять проводити три протипожежних навчання на рік і як мінімум одне повне тренування з різних видів безпеки за різними видами сценаріїв, у різний час, без попередження учасників освітнього процесу.

Було б неправильним промовчати про те, що такі навчання не завжди бувають ефективними, оскільки про них можуть знати наперед і вчителі, і діти. Крім того, спеціально для навчань відкриваються постійно зачинені запасні виходи. Зайве доводити, що такі “заплановані навчання” не дадуть якісного результату. Ба більше, у випадку реальної надзвичайної ситуації можуть і зашкодити: бо коли вчитель поведе дітей до запасного виходу, а він виявиться зачиненим, то це може призвести до трагедії. Тому

крім навчань, потрібна постійна і прискіплива увага до питань безпеки, реальні, а не показушні тренування. Ідеально – коли керівник закладу освіти проводить тренування за власної ініціативи, нікого не попереджаючи завчасно. От тоді дійсно можна побачити реальний, а не “намальований” стан справ.

У цьому дописі ми пропонуємо певну орієнтовну схему для вибору алгоритму дій у разі надзвичайних ситуацій у закладі освіти. Це – досвід закордонних фахівців, адаптований для України. Також рекомендації фахівців Державної служби України з надзвичайних ситуацій, закордонних фахівців із безпеки та шкільних офіцерів щодо дій у разі наступних надзвичайних ситуацій.

ВИДИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

Надзвичайна ситуація – це порушення нормальних  умов життя та діяльності людей на окремій території чи об’єкті або  на  водному  об’єкті, що  призвело  (може  призвести)  до  виникнення  великої кількості  постраждалих,  загрози  життю  та  здоров’ю  людей,  їх загибелі,  значних  матеріальних  втрат,  а  також до неможливості проживання  населення  на  території  чи  об’єкті,   ведення   там господарської діяльності. 

Види надзвичайних ситуацій розрізняють за їхнім характером: техногенні, природні,  соціальні та воєнні. 

Надзвичайна ситуація  техногенного  характеру  –   це транспортної аварії (катастрофи), пожежі, вибуху, аварії з викиданням (загрозою викидання)  небезпечних  хімічних,  радіоактивних   і   біологічно небезпечних   речовин,   раптового  руйнування  споруд;  аварії  в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах телекомунікацій,  на  очисних  спорудах,  у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічних аварій тощо.

Надзвичайна ситуація   природного   характеру   –   це небезпечне геофізичне,  геологічне,   метеорологічне   або   гідрологічне явище,   деградація   ґрунтів   чи  надр,  пожежею  у  природних екологічних   системах,   зміною   стану   повітряного    басейну, інфекційною   захворюваністю   та   отруєнням  людей,  інфекційним захворюванням свійських тварин,  масовою загибеллю  диких  тварин, ураженням  сільськогосподарських  рослин  хворобами  та шкідниками тощо.

Надзвичайна ситуація   соціального   характеру – це протиправні дії  терористичного  та  антиконституційного   спрямування,   або пов’язане   зі   зникненням  (викраденням)  зброї  та  небезпечних речовин, нещасними випадками з людьми тощо.

Надзвичайна ситуація    воєнного    характеру   – виникає через застосування звичайної  зброї  або  зброї  масового  ураження,  під  час  якого виникають вторинні чинники ураження населення.

Рівень надзвичайної ситуації визначається від її обсягів,  кількості постраждалих і загиблих, обсягів технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для ліквідації її наслідків. Існують такі рівні надзвичайних ситуацій: державний, регіональний,  місцевий, об’єктовий.

ЯК ОБРАТИ ПРАВИЛЬНІ ДІЇ У РАЗІ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

Ресурсний центр прав дитини пропонує до уваги посібник “Врятуйте  дітей – стандартні процедури  та  правила  безпеки  для  учнів  та студентів”, у якому визначив Алгоритм дій у разі надзвичайних ситуацій, який дозволяє кожному працівнику закладу освіти швидко оцінити ситуацію та обрати правильний порядок дій. Від того, чи правильно працівник(и)  або заклад освіти  оцінять ситуацію та оберуть відповідний алгоритм дій залежить життя та здоров’я як дітей, так і працівників.

Ми адаптували його під українські реалії, наприклад, викреслили цунамі, адже наша країна не має такої загрози у великих масштабах.

Ознайомитися з діями у разі повені та паводку ви можете на сайті ДСНС.

ДІЇ У РАЗІ ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТУ

Законодавство визначає тероризм як суспільно небезпечну діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров’я ні в чому не винних людей чи погрози вчинення злочинних дій, щоб досягнути  злочинних цілей.

Державна служба України з надзвичайних ситуацій пропонує наступний порядок дій у разі терористичного акту

Основні заходи щодо запобігання можливого терористичного акту:

• не торкайтеся у транспорті, житлових та громадських приміщеннях або на вулиці нічийних пакетів (сумок), не підпускайте до них інших. Повідомте про знахідку працівника поліції;
• у присутності терористів не виказуйте своє невдоволення, утримайтеся від різких рухів, лементу  й стогонів;
• при погрозі застосування терористами зброї лягайте на живіт, захищаючи голову руками, якомога далі від вікон, засклених дверей, проходів, сходів;
• використайте будь-яку можливість для порятунку;
• якщо відбувся вибух – вживайте заходів щодо недопущення пожежі та паніки, надайте домедичну допомогу постраждалим;
• намагайтеся запам’ятати прикмети підозрілих людей і повідомте їх прибулим співробітникам спецслужб.

ДІЇ У РАЗІ ЗАХОПЛЕННЯ БУДІВЛІ

У Рекомендаціях щодо дій населення у разі загрози та виникнення вибуху, у тому числі тих, що виникли внаслідок терористичної діяльності, зазначаються дії, якщо ви опинились у будинку (приміщенні,  території), захопленому терористами, але не були ними знайдені. 

У такій ситуації необхідно:

• зберігати спокій    та   намагатись   уникнути   контакту   з терористами;
• якомога тихіше повідомити правоохоронні   органи   про терористичну атаку, а також про своє місцеперебування;
• не палити;
• не наближатися до дверей та вікон;
• чітко виконувати інструкції та команди правоохоронців;
• сховати свої документи та візитні картки.

 Пам’ятайте, що     одразу     після    вашого    повідомлення антитерористичними підрозділами буде вжито вичерпних  заходів  для збереження вашого життя та здоров’я. 

ЕВАКУАЦІЯ З БУДІВЛІ

Евакуація з будівлі необхідна не лише під час пожежі, а й землетрусів, повеней та інших надзвичайних ситуацій, якщо будівля закладу освіти є небезпечною для людей, які там перебувають.

Правила пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи визначають, що під час проведення евакуації та гасіння пожежі необхідно:

• визначити найбезпечніші евакуаційні шляхи та виходи до безпечної зони у найкоротший строк;
• ліквідувати умови, які сприяють виникненню паніки. З цією метою працівникам закладів та установ не можна залишати дітей без нагляду з моменту виявлення пожежі та до її ліквідації;
• евакуацію людей слід починати з приміщення, у якому виникла пожежа, і суміжних із ним приміщень, яким загрожує небезпека поширення вогню і продуктів горіння. Дітей молодшого віку і хворих слід евакуювати в першу чергу;
• у зимовий час на розсуд осіб, які здійснюють евакуацію, діти старших вікових груп можуть заздалегідь одягтися або взяти теплий одяг із собою, а дітей молодшого віку слід виводити або виносити, загорнувши в ковдри або інші теплі речі;
• ретельно перевірити всі приміщення, щоб унеможливити перебування у небезпечній зоні дітей;
• виставляти пости безпеки на входах у будівлі, щоб унеможливити повернення дітей і працівників до будівлі, де виникла пожежа;
• у разі гасіння слід намагатися у першу чергу забезпечити сприятливі умови для безпечної евакуації людей;
•  щоб запобігти поширенню вогню, диму, слід утримуватися від відчинення вікон і дверей, а також – від розбивання скла.

Ресурсний центр прав дитини у посібнику “Врятуйте  дітей – стандартні процедури  та  правила  безпеки  для  учнів  та студентів” пропонує наступні правила евакуації для дітей:

Правила евакуації для дітей:

• Не говори  –  щоб  чути  вчителя
• Не біжи –  щоб не  постраждати  
• Не штовхайся –  щоб не  постраждали інші  
• Не повертайся – щоб залишатися  в безпеці

Учнів також просять дотримуватися всіх вказівок педагогів та, у разі потреби, на прохання дорослих, допомогти іншим дітям евакуюватися. При прибутті до безпечної зони, не розходитися і залишатися разом із класом.

Правила евакуації для педагогів: 

• Евакуація здійснюється за відповідним звуковим сигналом, який, у разі потреби, активує адміністрація або особа, яка виявила пожежу.
• Нагадайте дітям про головну мету евакуації: їхня  безпека та правила евакуації: не говори. Не  біжи. Не штовхайся. Не  повертайся. 
• Закрийте двері  та  вікна.
• Візьміть з собою шкільний аварійний набір, відро (може бути складним), сумку для швидкої допомоги. *
• Перевірте безпечність маршруту для евакуації.
• Під час евакуації радять об’єднувати два класи, й під час переміщення один  вчитель очолює колону, а інший завершує колону дітей двох класів. 
• Допоможіть дітям з інвалідністю та маленьким дітям.
• Евакуація здійснюється до певного визначеного місця (місце для кожного класу визначається під час тренувальних навчань і не змінюється).
• Після прибуття на визначене місце, перевірте наявність усіх дітей за списком.
• Залишайтеся зі своїм  класом і просіть учнів бути разом, бути усім класом разом, нікуди не розходитися.
• Якщо небезпечні умови зникли, здійсніть  зворотну  евакуацію  назад  до  класів,  дотримуючись  тих самих  правил.

* у більшості країн є вимога, щоб у кожному класі був набір для евакуації та допомоги, відро (може бути складним)  та пакети для створення приватної зони для туалету. 

ДІЇ ДЛЯ ЗАХИСТУ ВІД НАСИЛЬНИЦЬКОГО ВТОРГНЕННЯ ТА ЗАГРОЗИ МАСОВОГО НАСИЛЬСТВА

Періодично і в українських школах виникають ситуації, у яких є загроза вторгнення або загроза масових насильницьких дій, де працівники закладу освіти ще можуть керувати ситуацією, хоча б частково, і повідомити про це силовим органам. 

Ресурсний центр прав дитини пропонує рекомендації у разі загрози масових насильницьких дій та небезпеки:

Поради для керівництва шкіл:

• Якщо є змога – подайте знак тривоги, але це не повинна бути пожежна сигналізація. 
• Слідкуйте за  ситуацією  і  переоцінюйте її. 
•  Будьте  готові    передати  командування поліції або іншим силовим органам.
• Повідомте всіх, коли небезпека зникла.
• Після інциденту повідомте про обставини учнів та батьків. 

Хочемо зазначити, що задля швидкого та оперативного розшуку злочинців, збереження таємниці слідства та інших моментів, варто  своє повідомлення для батьків та медіа узгодити з представниками силових структур.

Поради для працівників закладів освіти

• Попередьте інших,  щоб вони негайно сховалися та забезпечили безпеку дітей.
• Зберіть учнів  всередині безпечного приміщення, якомога далі  від  загрози.
• Закрийте і замкніть двері ключем (за можливістю). Перемістіть  меблі,  щоб  заблокувати  доступ  від  загрози, за наявності та змоги.
• У разі загрози стрілянини, всі мають швидко лягти на підлогу і за можливості накритися меблями, щоб не бути мішенню.
• Вимкніть світло та всі пристрої, які можуть його подати.
• Вимкніть усі пристрої, що видають звуки: мобільні  телефони, радіоприймачі тощо.  
• Зберігайте тишу. 
• Тримайтеся якомога далі  від  дверей  і  вікон. 
• Залишайтеся спокійними, заспокоюйте тих, хто нервує. 

Поради для учнів

• Пам’ятайте про правила: не говори. Не біжи. Не штовхайся. Не  повертайся.
• Виконуйте вказівки працівників закладу освіти.
• Зберігайте спокій та тишу.
• Якщо є потреба, допоможіть заблокувати  двері  меблями.   
• Головне: сховатися, впасти  та  накритися.

ДІЇ У РАЗІ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ (СТРІЛЬБА, ВИБУХИ)

У разі проведення антитерористичної операції рекомендують:

• лягти на підлогу обличчям вниз,  поклавши  руки  долонями  на потилицю;
• чітко виконувати  команди  співробітників  антитерористичного підрозділу уникаючи різких рухів.

ДІЇ У РАЗІ ПЕРЕСТРІЛКИ

Державна служба України з надзвичайних ситуацій пропонує наступні рекомендації у разі перестрілки: 

• якщо стрілянина застала вас на вулиці, відразу ж ляжте й озирніться, виберіть найближче укриття й проберіться до нього, не піднімаючись у повний зріст. Укриттям можуть служити виступи будинків, пам’ятники, бетонні стовпи або бордюри, канави. Пам’ятайте, що автомобіль – не найкращий захист, тому що його метал тонкий, а пальне – вибухонебезпечне. За першої нагоди сховайтеся у під’їзді будинку, підземному переході, дочекайтеся закінчення перестрілки;
• проводьте заходи для порятунку дітей, за необхідності прикрийте їх своїм тілом. За можливості повідомте про інцидент співробітників поліції;
• якщо в ході перестрілки ви перебуваєте у будинку, – укрийтеся у ванній кімнаті й ляжте на підлогу, тому що перебувати у кімнаті небезпечно через можливість рикошету. Перебуваючи в укритті, стежте за можливим початком пожежі. Якщо пожежа почалася, а стрілянина не припинилася, залиште квартиру й сховайтеся в під’їзді, далі від вікон.

ДІЇ У РАЗІ ЗАХОПЛЕННЯ ТРАНСПОРТУ

Державна служба України з надзвичайних ситуацій пропонує порядок дій у разі захоплення транспорту:

• якщо ви знаходитеся в захопленому літаку, автобусі – не привертайте до себе уваги терористів. Огляньте салон, визначте місця можливого укриття на випадок стрілянини;
• заспокойтеся, спробуйте відволіктися від того, що відбувається, 
• зніміть ювелірні прикраси;
• не дивіться в очі терористам, не пересувайтеся по салону та не відкривайте сумки без їхнього дозволу;
• не реагуйте на провокаційну або зухвалу поведінку;
• жінкам у мініспідницях бажано прикрити ноги;
• якщо представники влади почнуть спробу штурму, – лягайте на підлогу між кріслами й залишайтеся там до закінчення штурму;
• після звільнення – негайно залиште літак (автобус), тому що не виключена можливість його замінування терористами й вибуху парів бензину.

ДІЇ У РАЗІ ТЕЛЕФОННОГО ТЕРОРИЗМУ

Державна служба України з надзвичайних ситуацій надає наступні поради у випадку телефонного тероризму, який досить часто застосовується у нашій країні, зокрема у закладах освіти.  

ЯКЩО ВИ СТАЛИ ЖЕРТВОЮ ТЕЛЕФОННОГО ТЕРОРИСТА

• подзвоніть з іншого телефону (іншого мобільного чи від сусідів) оператору телефонного зв’язку (мобільного чи стаціонарного) і скажіть причину дзвінка, своє прізвище, адресу та номер свого телефону;
• намагайтеся затягнути розмову та записати її на диктофон чи дайте послухати свідкам (сусідам);
• одночасно, з розмовою і записом на диктофон, друга людина дзвонить з іншого телефону на вузол зв`язку, а потім у поліцію за телефоном 102 для термінового затримання того, хто телефонував;
• напишіть заяву начальнику відділення поліції, на території якого ви проживаєте, для прийняття необхідних заходів;
• поліція, за запитом на вузол зв`язку, отримає номер телефону, адресу, прізвище того, хто дзвонив, і буде вживати необхідних заходів.

ДІЇ У РАЗІ ПОЖЕЖІ

Правилами пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 15.08.2016 р.  № 974 визначається порядок дій у разі виникнення пожежі. 

Керуючись ними, працівник закладу та установи, який виявив пожежу або її ознаки (задимлення, запах горіння або тління різних матеріалів, різке підвищення температури в приміщенні тощо), зобов’язаний:

• негайно повідомити про це за телефоном до найближчого пожежно-рятувального підрозділу (при цьому слід чітко назвати географічне місце об’єкта, місце виникнення пожежі, а також свою посаду та прізвище);
• залучити систему оповіщення людей про пожежу; розпочати самому і залучити інших осіб до евакуації людей з будівлі до безпечного місця згідно з планом евакуації;
• сповістити про пожежу керівника закладу та установи або особу, що його заміщує;
• організувати зустріч пожежно-рятувальних підрозділів, вжити заходів щодо гасіння пожежі наявними в закладі та установі засобами пожежогасіння.

Керівник закладу та установи або особа, яка його заміщує, що прибув на місце пожежі, зобов’язаний:

• перевірити, чи повідомлено пожежно-рятувальний підрозділ про виникнення пожежі;
• здійснювати керівництво евакуацією людей та гасінням пожежі до прибуття пожежно-рятувальних підрозділів. У разі загрози для життя людей негайно організувати їх рятування, використовуючи для цього всі наявні сили та засоби;
• організувати перевірку наявності всіх учасників навчально-виховного процесу, евакуйованих з будівлі, за списками та журналами обліку навчальних занять;
• виділити для зустрічі пожежно-рятувальних підрозділів особу, яка добре знає розміщення під’їзних шляхів та вододжерел;
• перевірити включення в роботу системи протипожежного захисту;
• вилучити з небезпечної зони всіх працівників та інших осіб, не зайнятих евакуацією людей та ліквідацією пожежі;
• у разі потреби викликати до місця пожежі медичну та інші служби;
• припинити всі роботи, не пов’язані з заходами щодо ліквідації пожежі;
• організувати відключення мереж електро- і газопостачання, систем вентиляції та кондиціонування повітря і здійснення інших заходів, що сприяють запобіганню поширенню пожежі;
• організувати евакуацію матеріальних цінностей із небезпечної зони, визначити місця їх складування і забезпечити в разі потреби їх охорону;
• інформувати керівника пожежно-рятувального підрозділу про наявність людей у будівлі.

У кожному закладі та установі наказом чи інструкцією встановлюється протипожежний режим, що містить порядок дій у разі виникнення пожежі: порядок і спосіб оповіщення учасників освітнього процесу, послідовність їх евакуації, виклику пожежно-рятувальних підрозділів, зупинки технологічного та навчального устаткування, вимкнення електроустановок, ліфтів, застосування засобів пожежогасіння тощо з урахуванням особливостей будівлі, її планування, розташування тощо. 

ЩО ПОВИНЕН РОБИТИ КОЖЕН ГРОМАДЯНИН У ВИПАДКУ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ ТА ЯКІ ПРАВА ВІН МАЄ У СФЕРІ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

У статті 21 Кодексу  цивільного  захисту  України зазначається, що громадяни України зобов’язані:

1) дотримуватися правил поведінки, безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях;

2) дотримуватися заходів безпеки у побуті та повсякденній трудовій діяльності, не допускати порушень виробничої та технологічної дисципліни, вимог екологічної безпеки, охорони праці, що можуть призвести до надзвичайної ситуації;

3) вивчати способи захисту від надзвичайних ситуацій та дій у разі їх виникнення, надання домедичної допомоги постраждалим, правила користування засобами захисту;

4) повідомляти службі екстреної допомоги населенню про виникнення надзвичайних ситуацій;

5) у разі виникнення надзвичайної ситуації до прибуття аварійно-рятувальних підрозділів вживати заходів для рятування населення і майна;

6) дотримуватися протиепідемічного, протиепізоотичного (епізоотія – інфекційні хвороби тварин) та протиепіфітотичного (епіфітотія-інфекційні хвороби рослин) режимів, режимів радіаційного захисту;

7) виконувати правила пожежної безпеки, забезпечувати будівлі, які їм належать на праві приватної власності, первинними засобами пожежогасіння, навчати дітей обережного поводження з вогнем.

Громадяни України мають право на:

1) отримання інформації про надзвичайні ситуації або небезпечні події, що виникли або можуть виникнути, у тому числі в доступній для осіб з вадами зору та слуху формі;

2) забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання;

3) звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань захисту від надзвичайних ситуацій;

4) участь у роботах із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у складі добровільних формувань цивільного захисту;

5) отримання заробітної плати за роботу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації у разі залучення до таких робіт згідно з трудовими договорами;

6) соціальний захист та відшкодування відповідно до законодавства шкоди, заподіяної їхньому життю, здоров’ю та майну внаслідок надзвичайних ситуацій або проведення робіт із запобігання та ліквідації наслідків;

7) медичну допомогу, соціально-психологічну підтримку та медико-психологічну реабілітацію у разі отримання фізичних і психологічних травм.

  процедурами дій.

РОБОТА З УЧНЯМИ   ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ ТЕРОРИСТИЧНИХ СИТУАЦІЙ

У посібнику “Запобігання насильству в школах”, яке розробило Федеральне бюро розслідувань, зібрані практичні поради досвідчених шкільних офіцерів щодо запобігання надзвичайних ситуацій та терористичних актів. Ці рекомендації можна використати й педагогам для запобігання насильству. Адже нещодавнє повідомлення 

СБУ про запобігання терористичного акту в одному з коледжів, свідчить про те, що в Україні можливі такі випадки. 

У посібнику зазначається, що учні та студенти є  певним ключем  до безпеки школи й проведення з ними  постійних тренувань  гарантує, що вони  буду знати та відповідно діяти  під час  потенційно  небезпечних  або  загрозливих  ситуацій. Важливо враховувати, що:

• атаки на школи не  випадкові  й часто  плануються  заздалегідь;
• у більшості випадків про атаку на школи знали інші особи, але не повідомляли про цю загрозу через страх, або не вірили, що загроза реальна, або не знали, до кого звернутися за порадою, або через брак часу;
• перед нападом з’являються певні попереджувальні знаки;
• у більшості випадків насильства, які скоєні учнем, він мав певні проблеми з поведінкою.

Поради педагогам, як комунікувати з учнями та студентами щодо безпеки:

• застерігайте учнів та студентів  бути  пильними й заохочуйте повідомляти про  будь-які  загрози  або  підозрілу  поведінку;
• поділіться історіями  запобігання терактів за повідомленнями  учнів  чи студентів;
• запевніть студентів,  що  їхні  повідомлення  будуть  зберігатися конфіденційними та  анонімними;
• покажіть учням та студентам різницю між балачками (доносом) і  повідомленням відповідальної людини, коли  є проблема  небезпеки;  
• попросіть студентів сприймати всі  погрози серйозно, навіть  ті,  які  робляться жартома;
• просіть повідомити про загрозу, інцидент або підозрілу поведінку,  навіть  якщо учні та студенти міркують, що інші про це вже знають; 
• будьте в курсі загроз і  постів,  зроблених в онлайн-блогах і публікаціях у соціальних мережах.

В Україні почастішали випадки повідомлень про псевдомінування шкіл. Після кожного такого повідомлення учнів та працівників закладів освіти потрібно евакуювати. Як найліпше евакуюватися, описано в Правилах пожежної безпеки для навчальних закладів. Там передбачено, що:

• у найкоротший строк необхідно визначити найбезпечніші евакуаційні шляхи та виходи до безпечної зони;
• не можна залишати дітей без нагляду з моменту виявлення пожежі та до її ліквідації;
• евакуацію людей треба починати з приміщення, у якому виникла пожежа, і суміжних із ним приміщень, яким загрожує небезпека поширення вогню і продуктів горіння. Дітей молодшого віку і хворих потрібно евакуювати насамперед;
• у зимовий час на розсуд осіб, які здійснюють евакуацію, діти старших вікових груп можуть заздалегідь одягтися або взяти теплий одяг із собою, а дітей молодшого віку потрібно виводити або виносити, загорнувши в ковдри або інші теплі речі;
• ретельно перевірити всі приміщення, щоб унеможливити перебування в небезпечній зоні дітей;
• виставляти пости безпеки на входах у будівлі, щоб унеможливити повернення дітей і працівників до будівлі, де виникла пожежа;
• у разі гасіння треба намагатися насамперед забезпечити сприятливі умови для безпечної евакуації людей;
• щоби запобігти поширенню вогню, диму, потрібно утримуватися від відчинення вікон і дверей, а також – від розбивання скла.

Це чотири прості поради:

• Не говори – щоб чути вчителя
• Не біжи – щоб не постраждати
• Не штовхайся – щоб не постраждали інші
• Не повертайся – щоб залишатися в безпеці

Після прибуття до безпечної зони, не розходитися й залишатися разом із класом.

Правила евакуації для педагогів передбачають такі дії:

• Евакуація здійснюється за звуковим сигналом, який у разі потреби активує адміністрація або особа, яка виявила пожежу.
• Нагадайте дітям про головну мету евакуації (їхня безпека) та правила евакуації: не говори, не біжи, не штовхайся, не повертайся.
• Закрийте двері та вікна.
• Візьміть із собою шкільний аварійний набір, сумку для швидкої допомоги. *
• Перевірте безпечність маршруту для евакуації.
• Під час евакуації радять об’єднувати два класи, й під час переміщення один учитель очолює колону, а інший завершує колону дітей двох класів.
• Допоможіть дітям з інвалідністю та маленьким дітям.
• Евакуація здійснюється до визначеного місця (місце для кожного класу визначається під час тренувальних навчань і не змінюється).
• Після прибуття на визначене місце перевірте наявність усіх дітей за списком.
• Залишайтеся зі своїм класом і просіть учнів бути разом, нікуди не розходитися.
• Якщо небезпечні умови зникли, проведіть зворотну евакуацію до класів, дотримуючись тих самих правил.

* Бажано, щоб у кожному класі був набір для евакуації та допомоги.

ДСНС надала наступні поради у випадку телефонного тероризму, якщо повідомлення про замінування надійшло на телефон:

• подзвоніть з іншого  мобільного  оператору телефонного зв’язку  і скажіть причину дзвінка, своє прізвище, адресу та номер свого телефону;
• намагайтеся затягнути розмову та записати її ;
• одночасно, з розмовою і записом, друга людина дзвонить з іншого телефону у поліцію за телефоном 102 для термінового затримання того, хто телефонував;
• напишіть заяву начальнику відділення поліції, на території якого ви проживаєте, для прийняття необхідних заходів;
• поліція, за запитом до оператора, отримає номер телефону, адресу, прізвище того, хто дзвонив, і буде вживати необхідних заходів.

 Не варто до повідомлень про замінування ставитися легковажно. Навіть найменша ймовірність того, що на території освітнього закладу може бути вибухонебезпечний предмет, несе велику загрозу життю на здоров’ю учнів.

Те, як діяти, якщо хтось помітив підозрілий предмет:

• швидко відвести на максимальну безпечну відстань (не менше 100 метрів) усіх людей;
• якщо підозрілий предмет залишила невідома особа, необхідно запам’ятати її зовнішність, одяг, автотранспорт та його номерні знаки;
• позначити місцезнаходження предмета, за можливості огородити його та сфотографувати;
• негайно повідомити в оперативні служби, надавши інформацію про характерні ознаки предмета:

            У поліцію (102) – у разі виявлення підозрілого предмета,

            У ДСНС (101) – у разі виявлення боєприпасів.

Освітній омбудсмен Сергій Горбочов переклав та адаптував алгоритм дій у разі надзвичайних ситуацій з австралійського посібника. Він допоможе здійснити правильний порядок дій за певного різновиду небезпеки.

До явищ стихійного лиха, які можливі на території України відносяться:землетруси; повені (паводки; підтоплення; катастрофічне затоплення); селеві потоки; зсуви; сильний вітер (ураган, смерч), снігопад, хуртовина, бурі та інші явища природи, що виникають як правило раптово. До них можна також віднести і пожежі, особливо лісові і торф’яні. Вони порушують нормальну життєдіяльність людей, руйнують і знищують матеріальні цінності, а іноді призводять до загибелі людей.
Про загрозу виникнення стихійного лиха населення сповіщається через мережу провідного мовлення (через квартирні і зовнішні гучномовці), а також через місцеві радіомовні станції, телебачення і, якщо дозволяє час, через засоби друку.

В інформації вказується характер можливого надзвичайного явища, його масштаби, час виникнення і можливі наслідки, а також рекомендується, що необхідно робити до і під час стихійного лиха.
Кожний громадянин, який опиниться у районі стихійного лиха, зобов’язаний проявляти самовладання, особистим прикладом оказувати вплив на оточуючих, а при необхідності покладати край випадкам грабежів, мародерства та інших порушень законності.
Надавши першу допомогу членам сім’ї, оточуючим і самому собі, громадянин повинен брати участь в ліквідації наслідків стихійного лиха, використовувати для цього особистий транспорт, інструмент, медикаменти, перев’язочний матеріал і т.п.

Землетруси

Землетруси– підземні поштовхи і коливання земної поверхні, що виникають внаслідок раптових зміщень і розривів у земній корі або верхній частині мантії Землі, які передаються на великі відстані у вигляді пружних коливань.
Землетруси завжди викликали у різних людей розлад психіки, що проявлялися у не правильній поведінці. Слідом за гострою руховою реакцією часто настає депресивний стан із загальною руховою загальмованістю. Унаслідок цього, як показує статистика, більша частина отриманих травм серед населення пояснюється несвідомими діями потерпілих, обумовленими панічним станом і страхом.
Попередити землетрус неможливо, але у випадку оповіщення про загрозу землетрусу чи появи його ознак слід діятишвидко, але спокійно, впевнено і без паніки.
При завчасному попереджені про загрозу землетрусу, перш ніж залишити квартиру (дім), необхідно вимкнути нагрівальні пристрої і газ, якщо топилася

піч – загасити її; після цього слід одягти дітей, старих, одягтися самому, взяти необхідні речі, невеликий запас продуктів харчування, медикаменти, документи і вийти на вулицю. На вулиці слід якомога швидше відійти від будівель і споруд у напрямку площ, широких вулиць, скверів, спортивних майданчиків, незабудованих ділянок, суворо дотримуючись встановленого громадського порядку.
Якщо землетрус почався раптово, коли зібратися і вийти з квартири (будинку) виявляється неможливим, необхідно зайняти місце (встати) у дверному чи віконному прорізі; тільки стихнуть перші поштовхи землетрусу швидко вийти на вулицю.
У подальшому необхідно діяти у відповідності з обстановкою, що склалася, виконувати всі розпорядження органів управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення.

Ураган (смерч, гроза, злива)

Ураган- це вітер великої руйнівної сили і значної тривалості, швидкість якого 33 м/с і більше. Смерч- це висхідний вихор повітря, яке швидко обертається, що має вигляд темного стовпа діаметром від декількох десятків до сотень метрів з вертикальною, іноді вигнутою віссю обертання.
Гроза– це атмосферне явище, що пов’язано з розвитком потужних купчастодощових хмар, що супроводжується багаторазовими електричними розрядами між хмарами і земною поверхнею, звуковими явищами, сильними опадами, нерідко з градом .
Злива - короткочасні атмосферні опади великої інтенсивності.
З отриманнямштормового попередженнянегайно слід удатися до проведення запобіжних робіт: зміцнити не досить тривкі конструкції, зачинити двері, приміщення на горищі, слухові вікна, вентиляційні отвори. Великі вікна і вітрини необхідно оббити дошками. Шибки заклеїти смужками паперу або тканини, а якщо можливо, вийняти. Двері і вікна з підвітряної сторони залишити відкритими, щоб урівноважити внутрішній тиск у будівлі. З дахів, балконів, лоджій прибрати предмети, які при падінні можуть заподіяти людям травмувань.
Якщо є можливість і необхідність, треба вимкнути комунальні енергетичні мережі, відкрити допоміжні люки для пропускання води. З легких споруд людей перевести у більш міцні будівлі або укрити в захисних спорудах ЦО.
Припинити зовнішні роботи. Запастися електричними ліхтарями, гасовими лампами, свічками. Доцільно створити запаси води на 23 доби, підготувати похідні плитки, гасівки, примуси. Не забувати запастися продуктами харчування та фуражем для худоби, медикаментами особливо перев’язочними матеріалами; радіоприймачі і телевізори тримати постійно ввімкненими.
Знаходячисьу будинку, слід стерегтися поранень осколками скла, що розлітається. Для цього треба відійти від вікон і встати впритул до простінка.

Можна використовувати також міцні меблі. Найбільш безпечним місцем є сховища ЦО, підвали або внутрішні приміщення перших поверхів цегляних і кам’яних будинків. Не можна виходити на вулицю одразу ж після послаблення вітру, тому що через кілька хвилин порив може повторитися. Якщо це всетаки необхідно, треба триматися подалі від будівель і споруд, високих парканів, стовпів, дерев, щогл, опор, проводів.
Забороненознаходитися на шляхопроводах, наближатися до місць зберігання легкозаймистих або сильнодіючих отруйних речовин.
Слідпам’ятати, що частіше всього в таких умовах люди зазнають травмувань від уламків скла, шиферу, черепиці, покрівельного заліза, зірваних шляхових знаків, від деталей оздоблень фасадів і карнизів, від предметів, що зберігаються на балконах і лоджіях.
Якщо ураган (смерч) застав васна відкритій місцевості, ліпше за все сховатися у канаві, ямі, яру, будьякій виїмці: лягти на дно заглиблення і щільно притулитися до землі. Знаходитись у пошкодженій будівлі небезпечно: вона може обвалитися під новим натиском вітру.
Особливо слід стерегтися розірваних електропроводів: не виключена ймовірність того, що вони під напругою.
Ураган (смерч) може супроводжуватися грозою (бурею).

Ухиляйтесь від ситуацій, при яких збільшується ймовірність ураження блискавкою:

- е укривайтеся під деревами, які стоять окремо;

- не підходьте до ліній електропередач і т.п.

1. Головна умова– не піддаватися паніці. Діяти грамотно і свідомо, утримуватися від нерозумних вчинків, надавати допомогу потерпілим.
2. Якщо інтенсивна грозазастала вас на відкритій місцевості, то до її закінчення присядьте навпочіпки, бажано в заглибленні.

Вимкніть засоби мобільного зв’язку, уникайте металевих предметів.

Тримайтеся подалі від води (удар блискавки у воду може бути смертельний на відстані 100 м).

Не біжіть, уникайте високих та поодиноких дерев– це смертельно небезпечно.

Не пересувайтеся щільною групою.

В умовах сильного вітруперейдіть у безпечне місце, сховайтеся у надійному приміщенні.

Не намагайтеся виходити на вулицю­- це небезпечно.

Якщо ви перебуваєте на відкритій місцевості, присядьте на дні будь-якого заглиблення (яру, канави, кювету), захищайте голову.

Якщо їдете автомобілем, зупиніться, по можливості зайдіть у міцну і надійну будівлю.

Після того як вітер вщухне, не виходьте одразу на вулицю, адже шквал може повторитися.

Снігові замети (хуртовина)

Зимові прояви стихійних сил природи нерідко виявляються у снігових заметах унаслідок снігопадів і хуртовин. Снігопади, тривалість яких може бути від 16 до 24 годин, дуже впливають на господарську діяльність населення, особливо з наступним різким похолоданням (сильний мороз) або потеплінням (швидке танення снігу або ожеледь).
Негативний вплив цих явищ приводять до того, що різко погіршується видимість, переривається транспортне сполучення як внутрішньо міське, так і міжміське. Випадання снігу з дощем при зниженій температурі повітря і ураганному вітрі створює умови для зледеніння ліній електропередач, зв’язку, контактних мереж електротранспорту, покрівель будівель, різного роду опор і конструкцій, що нерідко викликає їх руйнування, а також шляхів.
З оголошенням штормового попередження – необхідно обмежити пересування, особливо на власному транспорті, створити удома необхідний запас продуктів (води, палива), виконати герметизацію житлових приміщень, що допоможе зберегти тепло і зменшить витрати палива.
Особливу небезпеку снігові замети створюють для людей, захоплених у дорозі, далеко від людського житла. Заметені снігом дороги, втрата видимості викликають повну дезорієнтацію на місцевості.
Під час руху на автомобілі не варто намагатися подолати снігові замети, необхідно зупинитися, повністю закрити жалюзі машини, укрити двигун з сторони радіатора. Якщо є можливість, автомобіль треба встановити двигуном у навітряну сторону. Періодично треба виходити з автомобіля, розгрібати сніг, щоб не опинитися похованим під снігом. Крім того, не занесений снігом автомобіль гарний орієнтир для пошукової групи. Двигун автомобіля необхідно періодично прогрівати для уникнення “розморожування двигуна”. При прогріванні автомобіля важливо не допускати затікання в кабіну (кузов, салон) вихлопних газів; з цією метою важливо слідкувати, щоб вихлопна труба не завалювалася снігом.
Якщо у дорозі разом опинилося декілька чоловік (на декількох автомобілях), доцільно зібратися разом і використати один автомобіль як укриття; із двигунів необхідно злити воду.
Ні в якому разі не можна залишати укриття – автомобіль: у сильний снігопад (хуртовину) орієнтири, які здавалися надійними з першого погляду, через декілька десятків метрів можуть бути загублені.
У сільській місцевості з отриманням штормового попередження необхідно терміново заготувати у необхідній кількості харч і воду для тварин.
Під час ожеледі пересування пішоходів ускладнюється, обвалення різних конструкцій і предметів під навантаженням стане реальною загрозою для людей (травматизм). Слід уникати перебування у старих будівлях, під лініями електропередач і зв’язку та поблизу їх опор, під деревами.

Зсуви

Зсув– це сповзаюче зміщення ґрунтових мас на схилі під дією своєї ваги і додаткового навантаження внаслідок підмивання схилу, перезволожування, сейсмічних поштовхів, нерозумної діяльності людини та інших процесів.
Звичайно зсув починається не раптово. Спочатку з’являються щілини у ґрунті, розколини доріг і берегових укріплень, зміщуються будівлі, споруди, дерева, опори ліній електропередач і зв’язку, руйнуються підземні комунікації, а далі виникає повне руйнування будинків і споруд, що може привести і до загрози здоров’ю і життю людей.
Перш за все, треба пильно стежити за оповіщенням щодо умов проходження зсуву та небезпеки для людей, що відбувається, як слід діяти, що необхідно зробити удома, на подвір’ї.
Залишаючи приміщення, слід загасити вогонь, перекрити газові крани, вимкнути світло і електроприлади. Це допоможе відвернути виникнення пожежі, що виникають.
Надати потерпілим першу допомогу, вивести свою сім’ю (сусідів та інших людей) у безпечну зону, взяти при можливості участь у локалізації і ліквідації осередків виникнення пожеж, огородженні небезпечних ділянок, виставленні спеціальних попереджувальних знаків, відключенні комунальних енергетичних систем. У подальшому діяти за вказівками органів управління з питань надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення.

Повінь (паводок, підтоплення, катастрофічне затоплення)

При отриманні попередження про загрозу затоплення внаслідок виходу із русел великих та малих річок або внаслідок руйнування гребель водосховищ і виникнення катастрофічного затоплення слід дотримуватися встановленого порядку, без зволікання вийти в безпечні та підвищені місця. При рятувальних роботах необхідно проявляти витримку і самовладання, суворо дотримуватись вимог рятувальників. Не можна переповнювати рятувальні засоби (катери, човни, плоти і т.д.), оскільки це загрожує безпеці рятувальників і тих, хто підлягає врятуванню.
Потрапивши у воду, слід скинути із себе важкий одяг і взуття, відшукати поблизу плаваючі чи підвищені над водою предмети, скористатися ними до отримання допомоги.
Якщо є час, то необхідно вжити заходи щодо рятування майна і матеріальних цінностей: перенести їх у безпечні місця, а самим зайняти верхні поверхи (горища), дахи будинків.

Пожежі

Пожежінайбільш масові і розповсюджені лиха: вони відбуваються практично в усіх районах нашої країни, особливо у лісах, на торф’яниках, полях, у житлових будівлях і на промислових підприємствах. Вогонь знищує будівлі і споруди, дерева і тварин, зазнають каліцтв і гинуть люди. У 90 % випадків причина виникнення лісових пожеж людина, яка необережно поводиться із вогнем у лісі, у місцях роботи і відпочинку, не звертає уваги на необхідність суворого дотримання правил протипожежної безпеки.
Найбільш небезпечними є лісні пожежі, причиною виникнення яких є необачна дія людини (розведення вогнища і необережне поводження з ними, сільськогосподарські палі, використання не справної техніки та агрегатів, браконьєрська охота у засушливий період року, грозові розряди та самозагорання торфу тощо).
Більш за все пожеж виникає у соснових лісах у суботу, неділю і понеділок (до 40 % спалахувань). Тому у лісах заборонено розводити вогнища. Особливо це небезпечно у місцях із підсохлою травою і під коріннями дерев. Не можна кидати запалені сірники, недокурки, використовувати машини з несправною системою живлення, палити і користуватися вогнем поблизу машин.
Культурномасові заходи у лісі необхідно проводити на спеціально відведених ділянках. Поблизу цих місць повинні бути засоби гасіння пожеж або водоймища.
Будьяка пожежа починається із займання, яке нерідко може ліквідувати одна людина. Але ліквідувати пожежу одній людині, тим більш без відповідних засобів, самовладання, мужності не так просто. Розбурхана стихія потребує колосальних зусиль великої кількості людей, значної кількості спеціальної і іншої техніки.
Найбільш доступними засобами гасіння займань і пожеж є вода, пісок або грунт, ручні вогнегасники, азбестові і брезентові покривала і навіть віття дерев та одяг.
При виникненні пожежіу лісі, населеному пункті чи на виробництві, у першу чергу треба повідомити про це пожежну команду, а після цього сміливо вступати у боротьбу із вогнем.
У цей час нема коли згадувати, де і які засоби розташовані, а треба знати заздалегідь їх місце розташування. Кожний учасник гасіння пожежі повинен дотримуватись заходів безпеки, обережності і передбачливості.

При саморятуванні і рятуванні інших людей під час лісних пожеж необхідно діяти швидко, оскільки основною небезпекою є:

- висока температура повітря та задимлення;

- можливі обвалення дерев та провали внаслідок вигорання торфу;

- наявність небезпечних концентрацій різних продуктів горіння.

1. Під час пожеж на людях може спалахнути одяг. При невеликих ділянках палаючого одягу вогонь може бути загашений шляхом його збивання або накриття потерпілого плащем, пальто чи будьяким іншим полотнищем. Робиться це для того, щоб перекрити доступ повітря до місця горіння. У випадку, коли пожежа захопила вас у лісі чи степу, не слід приймати поквапливих рішень. Звичайно люди, що злякалися валу вогню, що насувається, намагаються бігти у протилежний від нього бік, не оцінивши швидкості його руху.
2. Пожежі впливають на людей своїм сильним психологічним ефектом. Паніка серед людей навіть при невеликих пожежах слугує причиною значних жертв. Знаючи правила поведінки, людина, захоплена цим лихом, у будьякий момент, у будьякій обстановці.

Заходи обережності під час ліквідації наслідків стихійного лиха

Перед тим, як увійти у пошкоджений будинок (споруду), треба переконатися, чи не загрожує він обвалом; у приміщенні через небезпеку вибуху скупчення газів неможливо користуватися відкритим вогнем (сірниками, свічами і т.д.).
Будьте обережні з обірваними і оголеними проводами, не допускайте короткого замикання.
Не вмикайте електроенергію, газ і водопровід, до тих пір, доки їх не перевірить комунальнотехнічна служба.
Не пийте воду із пошкодженого водопроводу або затоплених колодязів.
Дотримання заходів обережності в районі стихійного лиха дозволяє значно понизити складність і кількість травм.

Прості рекомендації, як уберегтися від значних неприємностей під час ожеледиці:

$1§пам'ятайте, що кращими для льоду є взуття з підошвами із мікропористої та іншої м'якої основи, без великих каблуків;

- людям похилого віку краще в "слизькі дні" взагалі не виходити з будинку

( літні люди отримують дві третини травм саме при падінні);

- прогулянки вагітних жінок в ожеледицю без супроводження - небезпечні для здоров'я;

- ходіть не поспішаючи, ноги злегка розслабте в колінах, ступайте на всю підошву, не тримайте руки у кишенях;

- обходьте металеві кришки люків;

- не прогулюйтеся з самого краю проїжджої частини дороги;

- дуже небезпечні прогулянки в ожеледицю в нетверезому стані;

- не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та в ожеледицю ( в цей період значно збільшується гальмовий шлях машини і падіння перед автомобілем, що рухається, приводить, як мінімум, до каліцтв);

- тримайтеся подалі від будинків - ближче до середини тротуару, остерігайтеся бурульок.

Рекомендуємо дотримуватись правил безпечної поведінки:

- в сильні морози по можливості не виходити на вулицю, утримуватись від

прогулянок, а особливо людям похилого віку;

- не носити важкихпредметів(сумок, кошиків тощо),якістискують

судини, зокрема рук;

- не одягати тісні одяг та взуття,боцесприяєзменшеннюобсягу

кровообігута швидкому замерзанню;

- ходити потрібно, не поспішаючи, злегка розслабившиногивколінах,

ступаючи на всю підошву;

- при порушенні рівноваги – швидко присядьте, ценайбільшреальнийшансутриматися на ногах;

- у момент падіння згрупуйтеся, напружте м’язи, а доторкнувшись до землі

обов’язково перекотіться – від цього удар пом’якшиться;

- не тримайте руки в кишенях – цесковує рух та збільшує можливість важкихтравм;

- обходьте металеві кришки люків;

- неперебігайтепроїжджучастинудорогипідчасснігопаду та в ожеледицю;

- щоб уникнути небезпеки, травмування бурульками тримайтеся далі відбудинків – ближче до середини тротуару.

Пам’ятайте:коли відчули, що холод підбирається до рук і ніг вам допоможе тільки тепло.