Комунальний заклад "Нікопольська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 21"

 





Календар - Українська, Calendian

Моніторинг якості освіти

   

Результативність навчального процесу 
2020-2021 н.р.

На виконання річного плану роботи школи по закінченню навчального року адміністрацією школи був вивчений рівень навчальних досягнень учнів 4-11 класів. Результати успішності учнів за рік:

 

Клас

Кількість

учнів

на 31.05.21

Навчальні досягнення учнів

10-12 б.

7-12 б.

%

якості

4-12 б.

1-12 б.

%

навченості

 

4

22

6 –Вакуліна П.,

Гапич О., Євтушенко В., Плахотін М., Самарська Д., Шарф А.

8

63,6 %

8

0

100%

 

4

22

6

8

63,6 %

8

0

100%

 

5

27  

 

3-Безкровний А.

  Гуржий З.

  Сосницка Ю.

10

48 %

14

0

100%

 

25

3- Бачурін Є.

Зіміна К.

Худякова К.

9

48%

13

0

100%

 

19

0

5

26 %

14       

0

100%

 

7

32

1  Богуцька В.

10

33,3 %

22

0

100 %

 

8

23

1 Бондаренко В.

5

25 %

18

0

100 %

 

9

29

0

4

19 %

17

0

100 %

 

5-9

177

8

43

33,2 %

98

0

100 %

 

10

14

0

3

21 %

10

1

93 %

 

11

21

0

4

19 %

16

1

95 %

 

10-11

35

0

7

20 %

26

2

94 %

 

4-11

212

14

58

38,9 %

132

2

98 %

 

 

За результатами узагальнень можна констатувати, що в початковій школі рівень навчальних досягнень вище, ніж у середній та старшій школі. В 4-9 класах немає учнів з низьким рівнем знань. Два учні (10-11 кл.) мають низький рівень знань з окремих предметів. Учнів, які мають високий рівень знань, в школі, -14, з них 6 – у початковій школі,   в середній школі –8, у старшій - жодного. Якість знань по школі складає 38,9 %, успішність –98 %.

 

2020-2021 навчальний рік

 

 

Моніторинги якості освіти

Якість освіти є тим показником, за яким визначається ефективність функціонування системи освіти будь-якої держави на будь-якому етапі її розвитку.

Якість освіти – це сукупність властивостей системи освітньої галузі, що відповідає сучасним вимогам педагогічної теорії та практики й спроможна задовольнити освітні потреби особистості, суспільства, держави. Підвищення якості освіти потребує її постійного дослідження, налагодження системи моніторингу освіти, головною метою якого є збирання, обробка, зберігання та поширення інформації про освітню систему або її окремі елементи, оцінювання й аналіз її показників на всіх рівнях функціонування, поширення та доступ до цієї інформації громадськості, різних користувачів освітніх послуг, посилення управлінських дій щодо якісних показників в освіті, прогнозування її розвитку.

У широкому значенні, моніторинг якості освіти – с збору, обробки, зберігання та розповсюдження інформації про стан освіти, інтерпретація зібраних фактів та прогнозування на їх основі динаміки і основних тенденцій її розвитку та розробка науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень стосовно підвищення ефективності функціонування освітньої галузі.

Моніторингові дослідження є надійним інструментом аналізу різноманітних аспектів освітнього процесу. Вони дозволяють отримати реальну картину результативності нововведень, напрямів плану розвитку навчального закладу, якості знань учнів тощо.

Завдання моніторингу в освіті:

  • визначати якість навчальних досягнень учнів, рівень їх соціалізації;
  • вивчати зв'язок між успішністю учнів і соціальними умовами їх життя, результатами роботи педагогів, рівнем їх соціального захисту, моральними установками, запитами, цінностями тощо;
  • оцінювати якість кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного, лабораторного забезпечення й оснащення навчальних закладів;
  • оцінювати величину впливу на навчальний процес державних освітніх стандартів, навчальних програм, організації шкіл і класів, методичного та технічного обладнання та інших факторів;
  • досліджувати педагогічну практику та успіхи учнів в залежності від соціального статусу та аналізувати політику держав у галузі забезпечення гарантій доступності освіти та поліпшення її якості;
  • виявляти фактори, які чинять вплив на хід і результати освітніх реформ з метою зменшення негативного їх впливу (або, навіть, і нейтралізації);
  • порівнювати результати функціонування закладів освіти, систем освіти з метою визначення найбільш оптимальних шляхів їх розвитку.

Моніторинг як кваліметричний інструмент передбачає:

  • визначення системи критеріїв, показників та індикаторів якості освіти;
  • обрання методів оцінювання, які адекватні інструментарію та процедурам вимірювання;
  • проведення моніторингових досліджень з метою управління якістю освіти.

Об'єктами моніторингу якості освіти можуть бути:

  • а) система освіти (загальна середня, професійна, вища, національна або загальнодержавна, регіональна система, муніципальна);
  • б) процеси (управлінський на різних рівнях державного управління освітою; навально-виховний процес, педагогічний процес у цілому та окремі його складові: процес морального та трудового виховання, процес підготовки дітей до школи;
  • в) зміст освіти;
  • г) рівень і якість сформованості навчальних досягнень, процес і результати сформованості життєвих принципів та здатності до самостійного подальшого життя після закінчення школи тощо;
  • д) діяльність (трудова, навчальна, управлінська);
  • е) явища (вихованість, освіченість, майстерність педагога та інші).

Таким чином, можна говорити, про безліч видів моніторингу в системі освіти.

Серед найпоширеніших підходів, які застосовують в побудові об'єктивної моделі моніторингу, тобто визначення категорій об'єктів, відкритих для моніторингових процедур, передусім можна назвати такі:

  • результативний підхід, що передбачає моніторинг лише категорій, що об'єднують об'єкти, які належать до результатів освітнього процесу;
  • системний підхід, який розширює об'єкти, що підпадають під моніторингові процедури в освіті, об'єднуючи три категорії: категорію, що об'єднує ресурсні аспекти, тобто ресурси (фінансові, людські тощо), що їх вкладають в освіту; категорію, яка об'єднує аспекти, що стосуються освітнього процесу; категорію, до якої входять об'єкти, що належать до результатів освітнього процесу.

Суб'єкти моніторингу:

  • а) органи державного контролю за діяльністю навчальних закладів;
  • б) моніторингова служба відповідного рівня;
  • в) адміністрація навчального закладу, рада закладу, піклувальна рада;
  • г) органи громадського та місцевого самоврядування.

Основні принципи, на яких ґрунтується моніторинг в освіті:

  • узгодженість нормативно-правового, організаційного та методичного забезпечення складових моніторингу;
  • об'єктивність одержання та обробки інформації, що передбачає максимальне виключення суб'єктивних оцінок, врахування всіх результатів, створення для всіх учасників дослідження рівних умов у процесі перевірки якості підготовки;
  • комплексність дослідження різноманітних аспектів навчально-виховного процесу, обробки та аналізу одержаних результатів ;
  • безперервність і тривалість спостережень за станом освіти;
  • своєчасність отримання, обробки та використання об'єктивної інформації про якість освіти ;
  • перспективність запланованих моніторингових досліджень, спрямованість їх на розв'язання актуальних завдань розвитку освіти ;
  • гуманістична спрямованості моніторингу – створення обстановки доброзичливості, довіри, поваги до особистості, максимально сприятливих умов, позитивного мікроклімату, неможливості використання результатів досліджень для застосування будь-яких репресивних дій ;
  • відкритість і оперативність доведення результатів досліджень до відповідних органів управління, громадськості, зацікавлених міжнародних установ

Види моніторингу на рівні навчального закладу

  • За масштабами цілей освіти: оперативний, тактичний, стратегічний.
  • За етапами навчання: вхідний або вибірковий, проміжний або навчальний, вихідний або підсумковий.
  • За охопленням об'єкта спостереження: локальний, вибірковий, суцільний.
  • За організаційними формами: індивідуальний, груповий, фронтальний.
  • За рівнями управління навчально-виховним процесом: керівний, адміністративний, педагогічний, учнівський.
  • За формами суб'єкт-об'єктних відносин: соціальний (зовнішній), взаємоконтроль, самоаналіз.
  • За часовою залежністю: ретроспективний, попереджувальний, поточний.
  • За частотою процедур: разовий, періодичний, систематичний.
  • За інструментарієм, що використовується: стандартизований, не стандартизований, матричний.

Етапи проведення моніторингового дослідження:

I етап: Цілепокладання та планування дослідження

  • 1. Визначення мети та завдань дослідження.
  • 2. Визначення об'єкта дослідження.
  • 3. Розрахунок та формування вибірки.
  • 4. Побудова графіку дослідження:
  • визначення термінів і процедур дослідження;
  • добір та підготовка (навчання) координаторів дослідження.
  • 5. Визначення критеріїв та показників оцінювання.
  • 6. Вибір методів дослідження.

II етап: Розробка інструментарію

1.     Розробка тестів та їх апробація.

2.     Розробка анкет та їх апробація.

3.     Підготовка інструктивно-методичних матеріалів для координаторів дослідження всіх рівнів, учасників дослідження.

4.     Вибір статистичних і математичних методів обробки та обрахунку одержаних результатів дослідження.

III етап: Проведення дослідження

1.     Пілотне дослідження (підготовка учасників, проведення інструктажу).

2.     Основне дослідження.

IV етап: Збирання та обробка результатів.

V етап: Аналіз та інтерпретація результатів дослідження.

1.     Узагальнення статистичної інформації.

2.     Виявлення факторів впливу.

Підготовка рекомендації щодо корекційної роботи, усунення негативних факторів, формування освітньої політики тощо.