Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

           Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

    Початкова освіта   передбачає   поділ на два   цикли – 1–2 класи і 3–4  класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

   Дана освітня програма розроблена відповідно до Закону України «Про освіту», статті 11 Закону України «Про повну загальну середню освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 No 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 No 688) «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» на основі Типової освітньої  програми   для закладів   загальної   середньої освіти, розробленої  під

керівництвом Савченко О.Я., затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України:

-для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти» від 08.10.2019 No 1272 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти»;

-для 3-4  класів закладів загальної середньої освіти». від 08.10.2019 No 1273 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4-х класів закладів загальної середньої освіти».

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

-   дитиноцентрованості і природовідповідності;

-   узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

-   науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

-   наступності і перспективності навчання;

-   взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

-   можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

-   творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

-   адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Освітня програма початкової освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

Освітня програма визначає:

• загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти, подані в рамках освітніх галузей;
• перелік та пропонований зміст освітніх галузей, укладений за змістовими лініями;
• орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін тощо, зокрема їхньої інтеграції, а також логічної послідовності їхнього вивчення;
• рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
• вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою.

СКЛАДОВА ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1 класу – 23 години на тиждень (805 годин/навч. рік); 2 класу – 25 годин на тиждень (875 годин/ навч. рік); 3 класу – 26 годин на тиждень (910 годин/навч. рік); 4 класу – 26 годин на тиждень (910 годин/навч. рік). Навчальні плани зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем. Повноцінність початкової освіти реалізується як інваріантної, так і варіативної складових.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах закладу загальної середньої освіти І ступеня (далі – навчальний план).

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план початкової школи передбачає реалізацію освітніх галузей Державного стандарту початкової освіти через структурування змісту початкової освіти на засадах інтегрованого підходу у навчанні. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

У 2021-2022 навчальному році 1,2 та 3,4 класи  школи  будуть працювати за навчальним планом, складеним за додатком 2 Базового навчального плану початкової освіти до Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 87 (додаток 1)

Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов'язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів.

Учні з особливими освітніми потребами (з порушеннями зору, слуху, опорно-рухового апарату, інтелектуального розвитку, тяжкими порушеннями мовлення, затримкою психічного розвитку) здобувають початкову освіту в закладі загальної середньої освіти за індивідуальними робочими навчальними планами, затвердженими наказами МОН України ( Типова освітня програма спеціальних закладів загальної середньої освіти І ступеня для дітей з особливими освітніми потребами, затвердженої наказом МОН України від 26.07.2018 р. № 814).

Освітню програму комунального закладу «Нікопольська середня загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів № 21» для І ступеня укладено за сімома основними освітніми галузями.

Освітні галузі 1-4 класів НУШ:

Навчальний час, передбачений на варіативну складову, може бути використаний на предмети інваріантної складової, на проведення індивідуальних та групових занять. Варіативна складова навчального плану визначається закладом загальної середньої освіти самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення і відображається в навчальних планах закладу освіти.

Варіативна складова навчальних планів використовується на проведення індивідуальних консультацій  з математики.

У початковій школі може здійснюватися поділ класів на групи при вивченні    окремих    предметів     відповідно    до    чинних    нормативів (наказ

Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517).

Згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при меншій наповнюваності від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1-х класах – 35 хвилин, у 2-4-х класах – 40 хвилин.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» формується з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту".

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ (КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ) ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ, ВИЗНАЧЕНИХ ВІДПОВІДНИМ ДЕРЖАВНИМ СТАНДАРТОМ ЗАГАЛЬНОЇ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі.

Освітня  програма (1 клас) має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень;

та наскрізних умінь: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків, а саме: змістовно-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧИНАТИ НАВЧАННЯ ЗА ПРОГРАМОЮ

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти за інших умов.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Освітня програма  початкової школи передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом. Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку.

Упродовж навчання у початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладу освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

ПЕРЕЛІК, ЗМІСТ, ТРИВАЛІСТЬ І ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ОСВІТНІХ ГАЛУЗЕЙ, ЛОГІЧНА ПОСЛІДОВНІСТЬ ЇХ ВИВЧЕННЯ

Освітні галузі 1-4 класів НУШ:

Мовно-літературна освітня галузь (українська мова і літературне читання, англійська мова) ставить за мету розвиток особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності, формування ключових, комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.

У початковому курсі мовно-літературної освіти виділено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».

Змістові лінії реалізуються через такі інтегровані курси і навчальні предмети:

1 клас – інтегрований курс «Навчання грамоти»;

1-4 класи – інтегрований курс «Мистецтво».

Математична галузь(математика) ставить за мету різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності, формування математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі і дослідження».

До програми кожного класу подано орієнтовний перелік додаткових тем для розширеного вивчення курсу. Додаткові теми не є обов’язковими для вивчення. Учитель може обрати окремі теми із пропонованих або дібрати теми самостійно з огляду на методичну доцільність та пізнавальні потреби учнів. Результати вивчення додаткових тем не підлягають оцінюванню.

Громадянська та історична, соціальна та здоров'язбережувальна, природнича освітні галузі («Я досліджую світ»)  можуть реалізовуватись окремими предметами або в інтегрованому курсі за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, у процесі проектної діяльності) за активного використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів. Для розв'язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей.

Навчальна програма «Я досліджую світ» ставить за мету особистісний розвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв'язувати практичні задачі.

Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені Державним стандартом початкової освіти і охоплюють складники названих вище галузей в їх інтегрованій суті, а саме:

«Людина»(пізнання себе, своїх можливостей; здорова і безпечна поведінка);

«Людина серед людей»(стандарти поведінки в сім'ї, в суспільстві; моральні норми; навички співжиття і співпраці);

«Людина в суспільстві» (громадянські права та обов'язки як члена суспільства. Пізнання свого краю, історії, символів держави. Внесок українців у світові досягнення);

«Людина і світ» (толерантне ставлення до різноманітності світу людей, культур, звичаїв);

«Людина і природа»(пізнання природи; взаємозв'язок об'єктів і явищ природи; рукотворний світ людини; відповідальна діяльність людини у природі; роль природничих знань і технологій у житті людини; залежність між діяльністю людини і станом довкілля).

Інформатична освітня галузь (інформатика) починає реалізуватися з 2-го класу та ставить за мету різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій, формування інформатичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

За результатами формування предметної компетентності випускники початкової школи повинні використовувати початкові знання вміння та навички для:

• доступу до інформації (знання де шукати і як отримувати інформацію);
• опрацювання інформації;
• перетворення інформації з однієї форми в іншу;
• створення інформаційних моделей;
• оцінки інформації за її властивостями.

Технологічна освітня галузь (дизайн і технології) ставить за мету розвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної діяльності, формування ключових та предметної проектно-технологічної компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем у взаємодії з іншими, культурного й національного самовираження.

Реалізація мети і завдань навчального предмета здійснюється за такими змістовими лініями: «Інформаційно-комунікаційне середовище», «Середовище проектування», «Середовище техніки і технологій», «Середовище соціалізації».

Мистецька освітня галузь (мистецтво або музичне мистецтво, образотворче мистецтво) ставить за мету всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті.

Реалізація поставленої мети здійснюється за змістовими лініями: «художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва», «комунікація через мистецтво», які окреслюють одну з моделей досягнення загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної мистецької освіти.

Мистецька освітня галузь може реалізуватися через інтегровані курси або предмети вивчення за окремими видами мистецтва: наприклад, музичне мистецтво, образотворче мистецтво тощо за умови реалізації упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі.

Фізкультурна освітня галузь  (фізична культура) ставить за мету всебічний фізичний розвиток особистості учня засобами фізкультурної та ігрової діяльності, формування в молодших школярів ключових фізкультурних компетентностей, ціннісного ставлення до фізичної культури, спорту, фізкультурно-оздоровчих занять та виховання фізично загартованих і патріотично налаштованих громадян України.

Зазначена мета реалізується за такими змістовими лініями: «Рухова діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність».

Варіативна складова навчальних планів використовується на проведення індивідуальних консультацій.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Освітньої програми використовуються внутрішньо предметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

                ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

У 1-4 класах очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання:

• дослідницькі,
• інформаційні,
• мистецькі проекти,
• сюжетно-рольові ігри,
• інсценізації,
• моделювання,
• ситуаційні вправи,
• екскурсії, тощо.

Основними формами організації освітнього процесу в 2-4 класах є:

• різні типи уроку,
• екскурсії,
• віртуальні подорожі.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Для навчання осіб з особливими освітніми потребами вчитель враховує в роботі корекційно-розвивальний складник.

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальній програмі з предмета.

ОПИС ТА ІНСТРУМЕНТИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ  ОСВІТИ

Система внутрішнього забезпечення якості освіти складається з наступних компонентів:

- кадрове забезпечення освітньої діяльності;

- навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

- матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

- якість проведення навчальних занять;

- моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

- оновлення методичної бази освітньої діяльності;

- контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища школи;

- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Освітня програма початкової школи  передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом. А також  всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.                                                                                                                 

Додаток 1  до освітньої   програми

комунального закладу «Нікопольська середня загальноосвітня школа

І-ІІІ ступенів № 21» І ступеня 

на 2021-2022 (за таблицею 1 Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказами МОН України. від 08.10.2019  №1272,

№ 1273)

Навчальний план для початкової школи

 з навчанням українською мовою

                        Директор                                            Ольга ДЖЕЖЕРЯ

Додаток 2 до освітньої програми

комунального закладу «Нікопольська середня загальноосвітня школа

І-ІІІ ступенів № 21» І ступеня

на 2021-2022 (за таблицею 14 Типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти І ступеня для дітей з особливими потребами, затвердженої наказами МОН України. від 26.07.1018  № 814)

Індивідуальний  навчальний  план

для учениці 2 інклюзивного класу КЗ «НСЗШ № 21» м. Нікополя

Рицарєвої Аглаї Олександрівні з інтелектуальними  порушеннями зі зниженим  слухом (рекомендована   Типова  освітня програма для спеціальних ЗЗСО для дітей з особливими освітніми потребами з інтелектуальними  порушеннями зі зниженим  слухом  на 2021-2022 н.р.

              Директор                                                 Ольга ДЖЕЖЕРЯ

Додаток 3 до освітньої програми

комунального закладу «Нікопольська середня загальноосвітня школа

І-ІІІ ступенів № 21» І ступеня

на 2021-2022

Робочий  навчальний  план  (індивідуальний)

для учня 2 класу КЗ «НСЗШ № 21» м. Нікополя

Семенова Максима  Дмитровича  

на 2021-2022 н. р.

                        Директор                                            Ольга ДЖЕЖЕРЯ

Додаток 2 до освітньої програми

комунального закладу «Нікопольська середня загальноосвітня школа

І-ІІІ ступенів № 21» І  ступеня на 2021-2022 (за таблицею 7 Типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти І ступеня для дітей з особливими потребами, затвердженої наказами МОН України. від 26.07.1018

№ 814)

Індивідуальний  навчальний  план

для учениці 3 інклюзивного класу КЗ «НСЗШ № 21» м. Нікополя

 Іртищевої Катерини В’ячеславівни з  мовленнєвими порушеннями та порушеннями ОРА (рекомендована   Типова  освітня програма для спеціальних ЗЗСО для дітей з особливими освітніми потребами з  мовленнєвими порушеннями та порушеннями ОРА на 2021-2022 н.р.

                       Директор                                            Ольга ДЖЕЖЕРЯ

                                                                                              Додаток 4 до освітньої програми

комунального закладу «Нікопольська середня загальноосвітня школа

І-ІІІ ступенів № 21» І ступеня

на 2021-2022

Робочий  навчальний  план (індивідуальний)

для учня 4 класу КЗ «НСЗШ № 21» м. Нікополя

Ремезова Віктора Станіславовича

  на 2021-2022 н. р.

                        Директор                                            Ольга ДЖЕЖЕРЯ 

Освітня програма комунального закладу «Нікопольська середня загальноосвітня  школа І - ІІІ ступенів № 21»ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти»  на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 р.       № 405.

Освітня програма базової середньої освіти (далі - освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).

Освітня програма визначає:

-загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення, які натепер подані в рамках навчальних планів (додаток1);

-очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в таблиці 2; пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН);

-рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

-вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5845 годин/навчальний рік: для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік, для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік, для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік, для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік, для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані закладу загальної середньої освіти ІІ ступеня (далі –навчальний план).

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план  основної школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через  окремі  предмети. Вони   охоплюють    інваріантну складову,

сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Українська мова як державна в школі вивчається за освітніми програмами, які враховують мовну підготовку учнів школи ІІ ступеня та спорідненість між рідною (російською) і державною мовами.

Варіативна складова навчального плану закладу освіти визначається закладом загальної середньої освіти самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається в навчальних планах закладів освіти.

Варіативна складова навчальних планів використовується на:

-підсилення предметів інваріантної складової, у такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується директором закладу освіти чи його заступником. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на підсилення якого використано зазначені години;

-запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану закладом освіти спеціалізацію, чи світоглядного спрямування (етика, історія релігій та культур, риторика, логіка, рідний край, хореографія, креслення, основи споживчих знань, світ професій тощо);

-індивідуальні заняття та консультації.

Варіативність змісту базової середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

З метою виконання вимог Державного стандарту навчальні плани закладу освіти містять усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів Типової освітньої програми.

Мова навчання учнів 5-9 класів у КЗ «НСЗШ  № 21» - російська (поетапний перехід на викладання українською мовою згідно законодавства).

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

Змістове наповнення предмета «Фізична культура» заклад освіти формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення.

         Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюється відповідно до Закону України  «Про загальну середню освіту», а саме: у 5-9-х класах-45 хвилин.

Передбачено поділ класів на групи при вивченні окремих предметів відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002р.№128, зареєстрованого в Мінюсті України від 06.03.2002р. за №229/6517.

У 2020-2021навчальному році 5-9 класи школи будуть працювати  за навчальними планами складеними за таблицею 11 Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018р. № 405 та наказом МОН України від 09.03.2016р.

Учні з особливими освітніми потребами (з порушеннями зору, слуху, опорно-рухового апарату, інтелектуального розвитку, тяжкими порушеннями мовлення, затримкою психічного розвитку) здобувають початкову освіту в закладі загальної середньої освіти за індивідуальними робочими навчальними планами, затвердженими наказами МОН України (Типова освітня програма спеціальних закладів загальної середньої освіти І ступеня для дітей з особливими освітніми потребами, затвердженої наказом МОН України від 12.06.2018 р. № 627).

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі.  

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

-організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

-окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються міжпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

-предмети за вибором;

-роботу в проектах;

-позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й, по можливості, створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків, а саме: змістовно-інформаційних, операційно-діяльнісних та організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

• Мова і література;
• Суспільствознавство;
• Мистецтво;
• Математика;
• Природознавство;
• Технології;
• Здоров’я і фізична культура.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

    Додаткові години варіативної складової використані у 5-9 класах наступним чином:

             Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

• формування компетентностей та їх розвиток;
• перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
• корекції основних компетентностей;
• комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відеоуроки тощо.

Крім уроку формою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетенцій є навчально-практичні заняття.       Ця форма організації поєднує

виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшу самостійність учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосовуватись на практичних заняттях і заняттях практикуму.

Рекомендовано вчителям-предметникам проводити заняття в малих групах (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу керівників груп, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Вибір форм і методів навчання вчителі-предметники визначають самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Враховуючи кадрове та матеріально-технічне забезпечення, за результатами анкетування учнів та на підставі рішення методичного об’єднання вчителів художньо-естетичного циклу обрано такі модулі для вивчення предметів:

-«Фізична культура» в 5-9-х класах: легка атлетика, гімнастика  (І семестр); гімнастика, баскетбол, волейбол (ІІ семестр);

- «Трудове навчання»

Перевірка та оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватись у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття.

Система внутрішнього забезпечення якості складається із наступних компонентів:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності;
• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
• якість проведення навчальних занять;
• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

• оновлення методичної бази освітньої діяльності;
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Освітня програма закладу базової середньої освіти   передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Директор                                    Ольга  ДЖЕЖЕРЯ

                                                                                  Додаток 1

до освітньої програми

комунального закладу

«Нікопольська середня

загальноосвітня школа

І-ІІІ ступенів № 21» ІІ ступеня

(за таблицею 11 Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти,затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018р. № 405)

Навчальний план

КЗ «НСЗШ № 21» м. Нікополя

на 2021-2022 н. р.

     Директор                                                                              Ольга ДЖЕЖЕРЯ

Додаток 2

до освітньої програми

комунального закладу

«Нікопольська середня

загальноосвітня школа

І-ІІІ ступенів № 21»ІІ ступеня

Робочий навчальний  план (індивідуальний)

для учня 6-го класу КЗ «НСЗШ № 21» м. Нікополя

Котяя Дениса  Олександровича

на 2021-2022 н. р.

Директор                                    Ольга  ДЖЕЖЕРЯ

Додаток 3 до освітньої програми

комунального закладу «Нікопольська середня загальноосвітня школа

І-ІІІ ступенів № 21» І  ступеня на 2021-2022 (за таблицею 17 Типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти І ступеня для дітей з особливими потребами, затвердженої наказами МОН України. від 12.06.2018 № 627)

Індивідуальний  навчальний  план

для учениці 6-го  інклюзивного класу КЗ «НСЗШ № 21» м. Нікополя

Алавердян Марії-Анастасії Андріївни

  з   інтелектуальними порушеннями, порушеннями емоційно-вольової та когнітивної сфер (рекомендована   Типова  освітня програма для спеціальних ЗЗСО для дітей з ЗПР )  на 2021-2022 н.р.

                Директор                                           Ольга  ДЖЕЖЕРЯ

Додаток 4 до освітньої програми

комунального закладу «Нікопольська середня загальноосвітня школа

І-ІІІ ступенів № 21» І  ступеня на 2021-2022 (за таблицею 4 Типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти І ступеня для дітей з особливими потребами, затвердженої наказами МОН України. від 12.06.2018 № 627)

Індивідуальний  навчальний  план

для учня 6-го  інклюзивного класу КЗ «НСЗШ № 21» м. Нікополя

                           Рябошапки  Владислава  Сергійовича

з порушеннями зору  (рекомендована   Типова  освітня програма для спеціальних ЗЗСО для дітей з   порушенням зору (дітей зі зниженим зором) на 2021-2022 н.р.

Директор                                        Ольга  ДЖЕЖЕРЯ

Додаток 5 до освітньої програми

комунального закладу «Нікопольська середня загальноосвітня школа

І-ІІІ ступенів № 21» І  ступеня на 2021-2022 (за таблицею 4 Типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти І ступеня для дітей з особливими потребами, затвердженої наказами МОН України. від 12.06.2018 № 627)

Індивідуальний  навчальний  план

для учня  7- А  інклюзивного класу КЗ «НСЗШ № 21» м. Нікополя

Бачуріна  Євгена Олександровича з порушеннями зору

     (рекомендована   Типова  освітня програма для спеціальних ЗЗСО для дітей з   порушенням зору (дітей зі зниженим зором) на 2021-2022 н.р.

  Директор                                       Ольга  ДЖЕЖЕРЯ

Додаток 6

до освітньої програми

комунального закладу

«Нікопольська середня

загальноосвітня школа

І-ІІІ ступенів № 21»ІІ ступеня

Індивідуальний  навчальний  план

для учениці 7-Б інклюзивного класу КЗ «НСЗШ № 21» м. Нікополя

Поночовної Тетяни Сергіївни з  розладами аутичного спектру

 (рекомендована   Типова  освітня програма ІІ ст.ЗЗСО)

на 2021-2022 н.р.

           Директор                                               Ольга  ДЖЕЖЕРЯ

 Додаток 3 до освітньої програми

комунального закладу «Нікопольська середня загальноосвітня школа

І-ІІІ ступенів № 21» І  ступеня на 2021-2022 (за таблицею 17 Типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти І ступеня для дітей з особливими потребами, затвердженої наказами МОН України. від 12.06.2018 № 627)

Індивідуальний  навчальний  план

для учня 7-Б  інклюзивного класу КЗ «НСЗШ № 21» м. Нікополя

                                   Чулкіна Артема  Сергійовича

  з   інтелектуальними порушеннями, порушеннями емоційно-вольової та когнітивної сфер (рекомендована   Типова  освітня програма для спеціальних ЗЗСО для дітей з ЗПР )  на 2021-2022 н.р.

                 Директор                                                   Ольга  ДЖЕЖЕРЯ

Додаток 8

до освітньої програми

комунального закладу

«Нікопольська середня

загальноосвітня школа

І-ІІІ ступенів № 21» ІІ ступеня

Робочий навчальний  план (індивідуальний)

для учениці 8 класу КЗ «НСЗШ № 21» м. Нікополя

Аверкової Марії Костянтинівни

  на 2021-2022 н. р.

               Директор                                            Ольга  ДЖЕЖЕРЯ

Додаток 9

до освітньої програми

комунального закладу

«Нікопольська середня

загальноосвітня школа

І-ІІІ ступенів № 21» ІІ ступеня

Робочий навчальний  план (індивідуальний)

 для учня 8 класу КЗ «НСЗШ № 21» м. Нікополя

Болжеларського Антона Юрійовича

 на 2021-2022 н. р.

                   Директор                                        Ольга  ДЖЕЖЕРЯ

Освітня програма комунального закладу «Нікопольська середня загальноосвітня  школа І - ІІІ ступенів № 21» ІІІ ступеня (профільна середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти»  на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018р. №408.

Освітня програма профільної середньої освіти (далі - освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).

Освітня програма визначає:

• загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення, які натепер подані в рамках навчального плану (додаток 1 );

• очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в додатку 2; пропонований зміст окремих предметів, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН);

• рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
• вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією   освітньою програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10-го класу складає 1330 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані.

Навчальний план для 10, 11  класів закладу загальної середньої освіти розроблено відповідно до Державного стандарту. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів, а також передбачає години на індивідуальні заняття тощо.

У 2021-2022 навчальному році учні 10, 11 класів будуть працювати  за навчальним планом, складеним за таблицею 2 Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018р. № 408.

До базових предметів належать: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Іноземна мова», «Історія України», «Всесвітня історія» , «Громадянська освіта», «Математика»,  «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія», «Фізична культура», «Захист Вітчизни».

        Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами «Інформатика» та «Технології», що вивчаються на рівні стандарту. За рахунок варіативної складової  виділено додаткові години на вивчення  профільних предметів, окремих базових предметів, спеціальних курсів, факультативних курсів та індивідуальних занять, а саме:

-технології;

-індивідуальні заняття з української мови;

-індивідуальні заняття з математики;

-факультативний курс «Школа проти СНІДу».

Технологічний    профіль навчання вибрано навчальним закладом з урахуванням можливостей школи забезпечити його якісну реалізацію, побажань учнів та їхніх батьків. Технологічний профіль та викладання предмету «Захист України»  будуть проводитися на базі НМЦТН і ТТ.

Цикл профільних предметів сформований із дотриманням гранично допустимого навчального навантаження (години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навчального навантаження учнів) та загальної кількості годин у межах, встановлених Навчальними планами для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №406 та № 408.

 З метою уникнення одногодинного тижневого вивчення певного предмета або курсу заклад освіти може планувати його вивчення концентровано (впродовж чверті, семестру, навчального року).

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.

Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

• організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
• окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
• предмети за вибором;
• робота в проектах;
• позакласна навчальна робота і робота гуртків.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й, по можливості, створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх у нові ситуації.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.

 Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

• Мова і література;
• Суспільствознавство;
• Мистецтво;
• Математика;
• Природознавство;
• Технології;
• Здоров’я і фізична культура.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

• формування компетентностей;
• розвитку компетентностей;
• перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
• корекції основних компетентностей;
• комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об'єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикумах. Практичне заняття - це така форма організації, у якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму.

Консультація будується за принципом питань і відповідей.

Перевірка та  оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття.

Функцію перевірки та  оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем.

Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності;
• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
• якість проведення навчальних занять;
• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

• оновлення методичної бази освітньої діяльності;
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Освітня програма закладу базової середньої освіти   передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

                  Директор                                         Ольга ДЖЕЖЕРЯ

Додаток 1 до освітньої програми

комунального закладу «Нікопольська середня загальноосвітня школа

І-ІІІ ступенів № 21» ІІІ ступеня (профільна середня освіта)на 2021-2022

(за таблицею 11 Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти,затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018р. № 408)

Навчальний план для 10, 11 класів

 з навчанням російською мовою

      Директор                                                               Ольга ДЖЕЖЕРЯ

                                                                                                       Додаток 1 до освітньої програми

комунального закладу «Нікопольська середня загальноосвітня школа

І-ІІІ ступенів № 21» ІІІ ступеня (профільна середня освіта)на 2021-2022

(за таблицею 11 Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 р. № 408)

Індивідуальний  навчальний  план

для учениці 11 інклюзивного класу КЗ «НСЗШ № 21» м. Нікополя

Сушиної Марії Василівни з порушенням розвитку емоційно-вольової та когнітивної сфер(рекомендована   Типова  освітня програма ІІІ ст.ЗЗСО)

на 2021-2022 н.р.

      Директор                                                               Ольга ДЖЕЖЕРЯ

.